«Формування інноваційної культури вчителя. Готовність вчителя до інноваційної діяльності »

Методоб'єднання вчителів основ здоров'я «Формування інноваційної культури вчителя. Готовність  вчителя до інноваційної діяльності »

(28.02.2017р. о 14.30 год. на базі ТЗОШ №24)

Співорганізатори: Тернопільський комунальний методичний центр науково-освітніх інновацій та моніторингу, методоб’єднання вчителів «Основ здоров’я», ТЗОШ №24, кафедра здоров'я людини, фізичної реабілітації та безпеки життєдіяльності факультету фізичного виховання ТНПУ ім. Володимира Гнатюка.

План:

1.Експертний реліз

  1.Формування інноваційної культури вчителя.

Козловська Л.П., методист ТКМЦНОІМ

2. Характеристика інноваційної моделі навчання.

Грушко В.С., кандидат медичних наук,  Храбра С.З., кандидат біологічних наук, доценти кафедри здоров'я людини, фізичної реабілітації та безпеки життєдіяльності факультету фізичного виховання ТНПУ ім. Володимира Гнатюка

2. Методичний квест

Зупинка 1. “Термінологічна розминка.” (Опрацювання термінів і формування  визначення інноваційної культури вчителя”)

Зупинка 2. Формування дерева мотивацій методом “Діамантова діаграма”

Зупинка 3. “Займи позицію”( аналіз типів педагогів по відношенню до інноваційної діяльності)

Зупинка 4.“ Діагностична”. Діагностика інноваційного потенціалу педагога.

Зупинка 5.“SWOT-аналіз”(порівняльна характеристика традиційної та інноваційної моделі навчання )

Презентація роботи груп.

 3. Педагогічна майстерня.

“Характерні особливості уроку в парадигмі сучасного освітнього процесу”

Курило С.М. вчитель основ здоров’я ,біології ТЗОШ №24.

"Великі проблеми, які стоять перед нами, не можна вирішити на тому ж рівні мислення, на якому ми були, коли вони виникали".

( А.Енштейн)

 

“...ми живемо в новій інформаційній добі, коли основним скарбом вже не є тільки знання, адже інформацію дуже легко шукати. Відповідно, школа стає не єдиним місцем, де діти можуть отримати знання. Сьогодні дітей треба вчити інакше і основне, що вони повинні здобути в школі - це компетентності для успішної самореалізації в житті. Вони повинні навчитися шукати інформацію, використовувати її для вирішення життєвих проблем, співпрацювати в команді, критично мислити, мати фінансову, підприємницьку та математичну грамотність для життя, знати іноземні мови, володіти інформаційними технологіями. Як ви бачите, цей перелік, який я щойно озвучила, далеко не завжди здатна забезпечити українська школа, якою вона є зараз. А наші діти не можуть чекати. Якщо у нас є євроінтеграційні прагнення, то ми маємо зробити все, щоб вони здобувши повну загальну середню освіту та змогли стати рівноправними громадянами в Європі.»

(Л, Гриневич)

Інноваційна культура - це знання, уміння й досвід цілеспрямованої підготовки комплексного впровадження й усебічного освоєння нового в різних галузях людської життєдіяльності при збереженні в інноваційній системі динамічної єдності старого, сучасного й нового.

Компоненти інноваційної культури охоплюють аспекти оволодіння педагогом новими педагогічними цінностями, технологіями педагогічної діяльності, способами професійної взаємодії в нових умовах, рівнем участі в інформаційному обміні і новими можливостями професійно-творчої самореалізації, а приріст інноваційної культури - розвиток професійної майстерності в цілому.

     Шляхи формування інноваційної культури: розробка механізму формування конструктивного ставлення в суспільстві до нововведень як особливо значущої особистої та суспільної цінності; формування інноваційної толерантності і сприйнятливості; розпізнавання інноваційно обдарованих дітей, розвиток їх активності, уміння адаптуватися до складнощів навколишнього світу; розвиток творчих здібностей; реалізація креативного потенціалу самої людини; наявність потужного організаційно-управлінського та правового імпульсу в державі.

Класифікація інноваційних педагогічних технологій
(методик, систем)

1. Педагогічні технології на основі особистісної орієнтації педагогічного процесу.
1.1. Гуманно-особистісна технологія Ш.Амонашвілі.
1.2. Система Є.Ільїна: викладання літератури як предмета, що формує людину.
1.3. Авторська школа самовизначення (А.Тубельський,).
1.4. Адаптивна система навчання (А.Границька,).
1.5.  АЗІМУТ    —    особистісно     зорієнтована    технологія    гнучкої
диференціації освітнього процесу: А — альтернативність, 3 — зацікавленість,
І — ініціативність, М — мотивація, У — усвідомленість, Т — творчість.

2. Педагогічні технології на основі активізації інтенсифікації діяльності учнів.
2.1. Технологія розвивальних ігор (Б.Нікітін).
2.2. Проблемне навчання.
2.3. Технологія    комунікативного    навчання    іншомовної    культури (Є.Пассов).        
2.4. Технологія інтенсифікації навчання на основі схемних та знакових моделей навчального матеріалу (В.Шаталов).
2.5. Навчання англійської мови з використанням зорових опор.

3.   Педагогічні   технології   на   основі   ефективності   управління   та організації навчального процесу.
3.1. Технологія С.Лисенкової: перспективно-випереджальне навчання з використанням опорних схем під час коментованого управління.
3.2. Технології рівневої диференціації:
а) внутрішньокласна (внутрішньопредметна) диференціація (М.Гузик);
б) змішана диференціація (модель зведених груп);
в) рівнева диференціація навчання на основі обов'язкових результатів (В.Фірсов); :
г) культуровиховна технологія диференційованого навчання за інтересами дітей (І.Закатова);
д) диференційоване навчання молодших школярів за С.Логачевською; е) технологія повного засвоєння;
е)   технологія   повного   засвоєння   (естонський   варіант   П.Крейтсберг, Є.Корлль);
ж) рейтингова технологія навчання.
3.3.   Технологія   індивідуалізації   навчання   (Інге   Унт,   А.Границька, В.Шадриков) (див. п. 1.4.).
3.4. Технологія програмованого навчання (за В.Беспалько).
3.5.    Інтерактивні    технології    в    навчанні    гуманітарних    дисциплін (Є.Пометун, Т.Ремех).
3.6. Дебати як різновид діалогового навчання (І.Пескар).
3.7. Колективний спосіб навчання (КСН) (А.Ривін, В.Дьяченко).
3.8. Семестрово-залікова форма організації навчально-виховного процесу
(С.Подмазін).
3.9.   Педагогічна   технологія   на   основі   системи   ефективних   уроків (А.Окунєв).
3.10. Поліекранна технологія навчання.

4.   Педагогічні   технології   на   основі   дидактичного   удосконалення   і реконструювання матеріалу.
4.1. «Екологія й діалектика» (Л.Тарасов).
4.2. «Діалог культур» (В.Біблер, С.Курганов).
4.3. Укрупнення дидактичних одиниць — УДО (П.Ерднієв).
4.4. Реалізація теорії поетапного формування розумових дій (М.Волович).
4.5. «Перші кроки», «Крок за кроком» — міжнародна програма.

5. Окремі предметні педагогічні технології.
5.1. Технологія раннього й інтенсивного навчання грамоти (М.Зайцев).
5.2. Навчання математики:
а) розв'язування задач (Р.Хазанкін);
б) на основі вертикального навчання (Р.Хазанкін);
в) з оптимальним поєднанням фронтальної, індивідуальної та групової форм організації на уроках;
г) з використанням ПЕОМ;
д) з використанням творчих самостійних робіт (Трістан);
е) за технологією рівневої диференціації (А.Капіносов);
є) за технологією І.Кушнір.
5.3. Навчання фізики:
а) Система поетапного навчання фізики (М.Палтишев);
б) за варіативною технологією (Б.Дегтярьов);
в) за технологією «Занурення» (М.Щетинін);
г) з використанням опорних конспектів В.Шаталова;    
д) з використанням опорних таблиць (Є.Копєйка);
е) технологія поелементного розв'язання задач з фізики (В.Шейман).
5.4. Дошкільне виховання:
а) за М.Єфименко;
б) за Б.Нікітіним;
в) «Природне виховання» за Л.Блудовою;
г) за програмою «Чарівні фарби і чарівні пальчики» (Є.Бєлкіна);
д) за С.Русовою.
5.5. Методика колективних творчих справ (КТС) (І.Іванов).
5.6. Навчання іноземних мов:
а) проблемне навчання іноземних мов.
б) вивчення французької мови за підручником «Без границ» (рос. мов.);  
в) вивчення французької мови за підручником «Синяя птица» (рос. мов.);
г) вивчення французької мови за підручником «Трамполин» (рос. мов.).
5.7. Викладання основ інформатики та обчислювальної техніки.
а) за І.Жалдак, Н.Морзе, Г.Науменко;
б) за В.Кайміном.
в) за А.Кушніренко.
5.8. Навчання історії:
а) школи «Анналов» (ИОША);
б) за модульною технологією;
в) за технологією Ю.Троїцького;
г) «Уроки історії — уроки життя» (за Т.Гончаровою);
д) «Я і Світ» (2—4 кл., С.Пометун, Г.Фреймам).
5.9. Навчання хімії:
а) за комбінованою системою (М.Гузик);
б) за А.Рєзнік;
в) різнорівневе вивчення хімії з використанням хімічного експерименту напівмікрометодом (С.Сосновська).
5.10. Навчання музики:                                 
а) за болгарською «Столбицею» (Б.Трічков);
б) за системою Д.Кабалєвського.
5.11. Комбінована система організації навчально-виховного процесу під час вивчення біології (М.Гузик).
5.12. Збільшене структурування навчального матеріалу під час вивчення української і російської мов.
5.13. Вивчення світової літератури з інтеграцією суміжних предметів і видів мистецтв (на основі моделі освіти «Диалектика й зкология» (рос. мовою) Л.Тарасов і В.Ільченко).
5.14. Комп'ютерний навчальний курс «Українська мова. Синтаксис. Пунктуація».
5.15. Навчання молодших школярів побудови зв'язних висловлювань за методикою Л.Варзацької.
5.16. Трудове виховання за І.Волковим.
5.17. Технологія трудового виховання в сучасній школі за А.Макаренком.
5.18. «Урок + театр» (С.Стеценко).
5.19.  Викладання     курсу    «Практичне    право»    з    використанням інтерактивних технологій навчання (Є.Пометун, Т.Ремех).

6. Альтернативні технології.
6.1. Вальдорфська технологія (Р.Штайнер).
6.2. Технологія вільної праці (С.Френе).
6.3. Технологія ймовірнісної освіти (А.Лобок).
6.4. Технологія майстерень.

7. Природовідповідні технології.
7.1. Природовідповідне виховання грамотності (А.Кушнір).
7.2. Технологія саморозвитку (Монтессорі).
7.3. «Родинно-побутове виховання учнів».
7.4. «Довкілля».

8. Технології розвивального навчання.
8.1. Система розвивального навчання Л.Занкова.
8.2. Технологія розвивального навчання Д.Ельконіна-В.Давидова.
8.3. Системи розвивального навчання з напрямом на розвиток творчих рис особистості (І.Волков, Г.Альтшуллер, І.Іванов).
8.4. Модульно-розвивальне навчання.
8.5. Особистісно зорієнтоване розвивальне навчання (І.Якиманська).
8.6. Технологія саморозвивального навчання (Г.Селевко).

9. Педагогічні технології авторських шкіл.
9.1. Школа адаптаційної педагогіки, (С.Ямбург, Б.Бройде).
9.2. Педагогічна    система    сахновської    школи    Черкаської    області (А.Захаренко).
9.3. Педагогічна технологія Саксаганського ліцею.
9.4. Українська національна школа-батьківщина (П.Кононенко).
9.5. Управління       навчально-виховним       процесом       у       школі В.Сухомлинського.
9.6. Управління     навчально-виховним     процесом     з     механізмом диференційованого навчання в ЗНЗ І—III ступенів № 23 м. Кременчука.
9.7. Структурна       перебудова      навчально-виховної      роботи      у  Великосорочинській санаторній школі-інтернаті.
9.8. Формування свідомості учителя ноосферної епохи (з досвіду роботи Муніципальної гімназії № 76 м.Челябінська (Росія)).
9.9. Школа інтегрованого мислення (авторська СШ № 37, м. Полтава).

 Найбільш поширеними в Україні є: 

Технологія розвивального навчання(авт. Д.Ельконін, В.Давидов).Система розвивального навчання передбачає формування активного,  самостійного творчого мислення учнів і на цій основі поступового переходу в самостійне навчання.

Інтерактивні технології (авт. О.Пометун, Л. Пироженко),  ідея якої полягає в тому, що процес пізнання відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Залежно від мети уроку, форм організації навчальної діяльності використовуються інтерактивні технології кооперативного навчання,  колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань.

Технологічний концепт проектних технологій( авт. Баханов К., Гузєєв В., Єрмаков І., Пєхота О.)  орієнтує на дієвий спосіб здобуття  нових знань у контексті конкретної ситуації та їх використання на практиці. Метод проектів як технологія у сучасних умовах трансформувався у проектну систему організації навчання, за якою учні  набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань проектів.

Технологія особистісно орієнтованого навчання(авт. Якимська І., Савченко О., Подмазін С.) полягає у створенні  оптимальних умов для розвитку й становлення особистості як суб’єкта діяльності і суспільних відносин,  яка будує свою діяльність і стосунки відповідно до стійкої ієрархічної системи гуманістичних і буттєвих особистісних   цінностей.

Інформаційні технології навчання  надають доступ учням до можливих джерел інформації.( сукупність методів і технологічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації за допомогою комп’ютерів і телемунікаційних мереж .Створюють можливості для творчої діяльності, формування навиків. Можливість реалізувати нові форми та методи навчання.

 Модульно-рейтингові технології (система навчання за окремими функціональними вузлами, відображеними у змісті, організаційних формах і методах - модулях )

Технології розвитку творчості (стимуляція  інтересу до пізнавальної діяльності за допомогою завдань творчого характеру);

 Ігрові технології (імітація  діяльності в ігровій формі, використання різних навчально-педагогічних ігор);

 Діалогові технології (вирішення в режимі діалогу питань проблемного характеру, що не мають однозначного вирішення в науці та практиці);

 Тренінгові технології (система діяльності щодо відпрацювання певних алгоритмів навчально-пізнавальних дій і способів розв’язання різних видів завдань, типових для людини з високорозвиненою мотивацією).

Технологія проблемного навчання

 Концептуальні положення технології проблемного навчання (за Дж. Дьюї)

Під час проблемного навчання вчитель не повідомляє знання в готовому вигляді, а ставить перед учнем завдання (проблему), зацікавлює його, викликає в нього бажання знайти спосіб її розв’язання.

  Технологія критичного мислення

 Інтерес до технологій критичного мислення як освітньої інновації з’явився в Україні близько десяти років тому. Критичне мислення починалось як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів. а чи не найважливішим аспектом критичного мислення є його відповідність вимогам демократизації освіти та суспільства.. Впровадження методик критичного мислення через активне навчання учнів відбувається за спеціальною методичною структурою АУР (актуалізація, усвідомлення змісту, рефлексія).

Технологія колективного способу навчання (формування пізнавального інтересу на уроках при використанні колективної форми навчання)