пятница, 29 августа 2014 г.

Лист Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти від 12.08.2014 р. №01-02/453 «Про організацію вивчення основ здоров’я та основ безпеки життєдіяльності у загальноосвітніх навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році»




Про організацію вивчення основ здоров’я та основ безпеки життєдіяльності у загальноосвітніх навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році


«Основи здоров’я» – інтегрований предмет, завданнями якого є формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної та здорової поведінки, формуванню здорової, активної особистості, яка саморозвивається та самовдосконалюється, показ взаємодії людини з довкіллям і суспільством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 затверджено новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 25.04 2014 р. № 664 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409 предмет «Основи здоров’я» вивчатиметься в основній школі у 5–6 класах всіх типів загальноосвітніх навчальних закладів по 1 годині на тиждень.
На вивчення предмета «Основи здоров’я» у 7-9 класах відводиться:
Клас навчання
Кількість годин на тиждень
7 клас загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів
1
7 клас спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу
0,5
8 клас
0,5
9 клас
0,5
У 2014-2015 н.р. викладання предмета «Основи здоров’я» здійснюватиметься за навчальними програмами:
5-6 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Основи здоров’я» 5–9 класи (автори Бойченко Т.Є., Воронцова Т.В., Москаленко О.Л., Дерев'янко В.В., Пономаренко В.С., Поліщук Н.М., Фіцайло С.С.);
7-9 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи здоров’я. 5–9 класи (автори Бойченко Т.Є., Заплатинський В.М., Дивак В.В): Київ, Ірпінь; ВТФ «Перун», 2005.
Для учнів 5 класів чинними є рекомендації, надані у листі Міністерства від 24.05.2013 р. №1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5 класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі».
Викладання предмета у 6 класі буде здійснюватися за підручниками:
1.                      «Основи здоров’я»: підруч. для 6-го кл. загальноосвітніх навч. закладів / Т.Є. Бойченко, І.В. Василашко, С.В. Василенко, О.К. Гурська, Н.І. Гущина, Н.С. Коваль – К. : Генеза, 2014.
2.                      «Основи здоров’я»: підруч. для 6-го кл. загальноосвітніх навч. закладів / І.Д. Бех, Т.В. Воронцова, В.С. Пономаренко, С.В. Страшко - К. : Алатон, 2014.
Викладання предмета «Основи здоров’я» у 6 класах здійснюється відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 01.07.2014 №1/9-343 «Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах і вивчення базових дисциплін в основній школі». Для учнів 7–9-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01.06.2012 р. №1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №17-22, 2012 р.).
Розподіл годин у програмі на вивчення розділів орієнтовний. Вчитель може аргументовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих розділів, змінювати послідовність вивчення питань у межах окремого розділу. Розподіл навчальних годин у межах розділу здійснюється безпосередньо вчителем.
Відповідно до Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Основи здоров’я» 5–9 класи (автори Бойченко Т.Є., Воронцова Т.В., Москаленко О.Л., Дерев'янко В.В., Пономаренко В.С., Поліщук Н.М., Фіцайло С.С.) навчальний предмет «Основи здоров’я» базується на знаннях валеології, біології, психології, філософії, гігієни, безпеки життєдіяльності тощо. В його основу закладено сучасну педагогічну концепцію − освіта на основі життєвих навичок. Мета інтегрованого предмета «Основи здоров’я» – формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної для життя та здоров’я поведінки. Оновлений зміст навчального предмета та ефективна інноваційна технологія викладання сприяють формуванню здоров’язбережувальної компетентності особистості, відповідального ставлення до свого життя, дають можливість розвивати життєві навички, формувати валеологічну культуру, сприяють особистісному розвитку та самореалізації людини.
За своїм призначенням, змістом, методами навчання навчальний предмет «Основи здоров’я» суттєво відрізняється від інших предметів:
 - необхідністю впливати на свідомість і поведінку учнів;
- спрямованістю на формування у дітей позитивних цінностей, знань, ставлень, умінь і навичок, які зменшують ризик виникнення поведінкових проблем і підвищують особистісний потенціал учнів для їхнього гармонійного розвитку та життєвого успіху;
- послідовністю впливів на шкільну політику і створення сприятливого здоров’язберігаючого освітнього середовища для посилення мотивації та ефективності навчання.
Зміст програми предмета «Основи здоров’я» структуровано на основі таких принципів як науковість, доступність, системність, наскрізність, безперервність, практична цілеспрямованість, інтегрованість, динамічність, відкритість, гуманізація, плюралізм, дисперсність, превентивність. Складові програми розкривають цінність життя та здоров’я людини через такі змістові лінії:
-  «Життя і здоров’я людини»;
-  «Фізична складова здоров’я»;
-  «Соціальна складова здоров’я»;
-  «Психічна та духовна складова здоров’я».
Розділ «Здоров’я людини» передбачає формування цілісного уявлення учнів про здоров’я, безпеку і розвиток людини, їх взаємозв’язок із способом життя і навколишнім середовищем, а також засвоєння учнями правил безпечної поведінки у природному і техногенному середовищі.
Розділ «Фізична складова здоров’я» спрямовано на вивчення чинників, що впливають на фізичне благополуччя дитини.
Розділ «Психічна та духовна складові здоров’я» містить інформацію щодо чинників, які впливають на емоційний, інтелектуальний та духовний розвиток учня. Профілактика шкідливих звичок розглядається в контексті розвитку позитивної самооцінки, навичок критичного мислення й уміння приймати виважені рішення.
Розділ «Соціальна складова здоров’я» присвячено вивченню чинників, що впливають на соціальне благополуччя людини та правил безпечної поведінки у навколишньому середовищі. Профілактика шкідливих звичок розглядається в контексті формування в учнів навичок протидії негативним соціальним впливам. В процесі викладання розділу особливу увагу слід звернути на підготовку учнів до дій в умовах загрози чи вчинення терористичного акту, а також у випадку надходження інформації про це (лист Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 № 1/9-372 «Про проведення заходів щодо протидії тероризму»). Також під час підготовки до уроків з даного розділу варто використовувати методичні рекомендації для проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань: уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами та поведінки у надзвичайній ситуації (лист Міністерство освіти і науки від 30.07.2014 № 1/9-385.
Зміст навчального матеріалу у програмі складається з двох частин: понятійного і діяльнісного, який складається з вправ для відпрацювання ключових умінь і навичок щодо збереження життя і зміцнення здоров’я.
Програму побудовано за концентричним принципом. Зазначені розділи є наскрізними для всієї основної школи. У кожному класі зміст, обсяг і послідовність пропонованої учням інформації, організація її засвоєння змінюються відповідно до зростаючих пізнавальних і психологічних особливостей учнів. За умови дотримання державних вимог до результатів навчання послідовність і кількість годин на ці складові у підручниках і календарних планах можуть змінюватися відповідно до авторського викладу, робочого плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, в яких відбувається навчально-виховний процес (наближення епідемій, стихійне лихо, інфекційні хвороби тощо).
Загальний підхід, яким повинен керуватися кожний педагог при реалізації програми у різних класах, це викладання предмета з урахуванням вікових можливостей та потреб школярів.
Особливу увагу необхідно надати позитивній мотивації учнів не лише на вибір здорового способу життя, а й активну, щоденну й поступальну їх дію за правилами й вимогами збереження життя й зміцнення здоров’я.
Успішна реалізація програми інтегрованого предмета «Основи здоров’я» можлива лише на засадах активної співпраці, партнерства всіх учасників навчально-виховного процесу (учнів, педагогів, сім’ї та громади), що передбачає й уможливлює:
1) особистісно орієнтоване навчання;
2) збагачення змісту інтегрованого предмета емоційним, особистісно значимим матеріалом;
3) використання інтерактивних методів навчання;
4) стимулювання позитивних інтелектуальних почуттів учнів, послідовну диференціацію та індивідуалізацію вивчення цього предмета;
5) роботу учнів із різними джерелами інформації, різними видами і типами ресурсних матеріалів;
6) відпрацювання практичних дій при вивченні кожної теми;
7) створення умов для активного діалогу між учасниками-партнерами навчально-виховного процесу (учнів, учителів, членів сім’ї, громади) та вільного вибору учнями навчальних завдань і способів поведінки;
8) залучення учнів до самооцінювання різних видів своєї діяльності, у тому числі й розвитку життєвих навичок;
9) багатоваріантність форм різних видів діяльності учнів;
10) залучення до активної співпраці сім’ї та громади.
Запорукою формування здорової особистості учня є взаєморозуміння, взаємоповага, толерантність, творче співробітництво всіх учасників навчального процесу. Увага вчителя має бути зосереджена на проведенні занять з використанням методів навчання, що ґрунтуються на активній участі всіх учнів: роботі в групах, обговоренні, мозкових штурмах, розробці концептуальних карт, рольових іграх, дискусіях, творчих проектах, інтерв’ю, аналізі життєвих ситуацій, екскурсіях, моделюванні розв’язання проблеми тощо.
Результатом навчання має стати «пакет» життєвих навичок, соціально-психологічних компетентностей, спеціальних навичок, які допоможуть учням вести здоровий і продуктивний спосіб життя.
Навчання учнів з основ здоров’я у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів повинно здійснюватися за підручниками та посібниками, які мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.
Оцінювання навчальних досягнень учнів у 2014-2015 н.р. здійснюється за 12-бальною шкалою відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (накази Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 року №329 «Про затвердження Критеріїв…» та від 30.08.2011 № 996 «Орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти з предметів інваріантної складової навчального плану»).
Критерії визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти та встановлюють відповідність між вимогами до знань, умінь і навичок учнів та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень.
Критерії реалізуються в нормах чотирьох рівнів досягнень: початковий, середній, достатній, високий.
Перший рівень - початковий. Відповідь учня фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
Другий рівень - середній. Учень відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень - достатній. Учень знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня правильна, логічна, обґрунтована, хоча у ній бракує власних суджень.
Четвертий рівень - високий. Знання учня є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові.
За цими Критеріями оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів на уроках і вдома, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної, зокрема індивідуальне, групове та фронтальне опитування; письмової, зокрема самостійні та контрольні роботи, тестування; графічної, зокрема робота з діаграмами, графіками, схемами; практичної, зокрема виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проектів, моделювання ситуацій тощо.
При визначенні рівня навчальних досягнень учнів враховуються:
-       характеристики відповіді: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
-       якість знань;
-       сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
-       рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
-       вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези;
-       самостійність оцінних суджень.
Навчальні досягнення учнів з основ здоров’я підлягають обов'язковому оцінюванню.
У випадку невідповідності рівня навчальних досягнень учня цим Критеріям позначається «не атестований».
Особливості оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.
Заклад може використовувати інші системи оцінювання навчальних досягнень учнів за погодженням з місцевими органами управління освітою. При цьому оцінки з навчальних предметів за семестри, рік, результати державної підсумкової атестації переводяться у бали відповідно до цих Критеріїв.
До інших систем оцінювання може відноситися рейтингова система, яка сприяє формуванню ключових компетентностей і створює можливості для:
-       підвищення мотивації учнів до самонавчання та самооцінювання;
-       розширення можливості в індивідуальній підготовленості учнів на кожному етапі навчального процесу;
-       підвищення об'єктивності оцінювання не лише протягом навчального року, а й за весь період навчання;
-       градації значущості балів, які отримують учні за виконання різних видів робіт (самостійна робота, підсумкова робота, творча робота, виставки, конкурси творчих робіт, науково-дослідні проекти тощо).
Моніторинг знань з основ здоров’я складається з поточного (поурочного оцінювання) і підсумкового (тематичного, семестрового, річного оцінювання).
Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми.
Однією з форм поточного оцінювання є оцінювання виконання вправ (5-6 класи) та практичних робіт (7-9 класи). Оформлення практичних робіт (тема, мета, обладнання тощо) здійснюється відповідно до загальноприйнятих вимог. Вправи та практичні роботи, які є обов’язковим елементом навчальних занять відповідної тематики, виконуються всіма учнями, присутніми на уроці. Вправи у 5-6 класах, які позначені у програмі предмету значком «*», виконуються учнями не лише в класі, а й вдома разом з батьками. Виконання практичної роботи учнями 7-9 класів самостійно вдома не допускається. Після виконання практичної роботи (вправи) в учнівських зошитах повинен бути зафіксований певний алгоритм дій та зроблені відповідні висновки.
У 5-6 класах оцінювання вправ може бути вибірковим, проте протягом вивчення розділу учитель повинен оцінити не менше 50% практичних навичок учня. Окрема колонка у журналі обліку навчальних досягнень для виставлення оцінок за вправи не виділяється. Оцінка за урок, на якому учнем виконуються вправи, повинна включати оцінювання всіх видів діяльності учня на уроці.
У 7-9 класах оцінюються всі практичні роботи з обов’язковим виставленням оцінок у журналі обліку навчальних занять. Якщо на виконання практичної роботи не відводиться окремий урок, то в журналі навчальних досягнень учнів після колонки з датою проведення уроку відводиться окрема колонка для виставлення оцінок за практичну роботу, яка підписується «Практична». Під час оцінювання практичної роботи учитель повинен оцінити навчальну діяльність учнів не лише за кінцевим результатом, а й за процесом його досягнення, зважити на самостійність учнів у виконанні роботи та формулюванні висновків з урахуванням вікових особливостей учнів.
Практичні роботи оформляються у робочому зошиті з друкованою основою або в окремому зошиті, який виділений тільки для практичних робіт і зберігається у навчальному закладі. Зошити з друкованою основою, які використовуються учнями під час вивчення основ здоров’я, повинні мати гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах», якщо від дати надання грифу даному посібникові минуло не більше п’яти років.
Відпрацювання практичних робіт вважається недоцільним.
Виставлення тематичних оцінок здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу розділу (розділів) відповідно до вимог навчальної програми. У випадку, якщо на вивчення розділу відводиться велика кількість годин, доцільно провести декілька тематичних оцінок. Тематичне оцінювання здійснювати не менше чотири рази на рік при виділенні для вивчення предмета 1 години на тиждень та не менше 2 разів на рік при виділенні на вивчення предмета 0,5 години на тиждень. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремого тематичного оцінювання на останньому уроці теми не є обов’язковим.
Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня з предмета протягом семестру. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.
Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка коригуванню не підлягає.
У навчальну програму предмета для учнів для учнів 7 класу ― ознайомлення з роботою дільничного інспектора, для учнів 8 класу ― екскурсія в поліклініку, станцію швидкої допомоги, оздоровчий центр, для учнів 9 класу ― ознайомлення з роботою Центру здоров’я (громадського об’єднання, асоціації, клубу тощо). Екскурсія може проводитися після вивчення конкретної теми або в кінці навчального року під час навчальної практики. Результати екскурсії оформляються у робочих зошитах учнів. Екскурсія, передбачена змістом навчальної програми, залежно від часу її проведення обліковується на відповідній сторінці навчального предмету у журналі обліку навчальних занять або на сторінці обліку проведення навчальних екскурсій та практики і можуть оцінюватися учителем при потребі. При цьому оцінки за навчальні екскурсії виставляються у журналі на сторінці предмету окремим рядком та можуть враховуватися при виставленні тематичних та семестрових оцінок з основ здоровۥя. У випадку неможливості проведення екскурсії з виходом на об’єкт, вчитель може провести віртуальну екскурсію, підготувавши відповідний матеріал.
При організації та проведенні екскурсій з основ здоров’я з виходом на об’єкт необхідно дотримуватися вимог Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах, затвердженого наказом МОН України від 01.08.2001 № 563 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 20.11.2006 р. № 782), Положення по порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України (наказ МОН України від 18.04.2006 № 304), Правил проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю, затверджених наказом МОН України від 24.03.2006 № 237.
Записи у журналі обліку навчальних занять здійснюються відповідно до Інструкції ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерством освіти та науки України від 03.06.2008 р. №496.
Предмет «Основи здоров’я» у 5-9 класах повинен викладатися протягом навчального року, а не по семестрах. У випадку якщо у навчальному закладі діє не класно-урочна, а модульна система, зміна часу викладання основ здоров’я повинна бути затверджена рішенням педагогічної ради навчального закладу.
Викладати предмет «Основи здоров’я» у 5-9 класах згідно з наказами Міністерства освіти і науки України від 01.06.2009 № 457 «Про затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки України з виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки», Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17.08.2011 №982 «Про виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки», управління освіти і науки облдержадміністрації від 02.06.2010 №316 «Про затвердження плану заходів управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації з виконання обласної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2010-2013 роки» мають право учителі, які пройшли навчання за методикою розвитку життєвих навичок (ООЖН) в обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти і мають відповідне посвідчення про курсове підвищення кваліфікації. Неприпустимим є розподіл години цього курсу між класними керівниками або використання їх як довантаження вчителів.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки України з виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки» №457 від 01.06.2009 р. у кожному загальноосвітньому навчальному закладі на підставі Примірного Положення про навчальний кабінет з основ здоров’я загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом МОН України від 09.12.2009 №1114, повинен бути створений кабінет основ здоров’я.
У 10-11 класах у зв’язку з відсутністю у навчальному плані предметів, вивчення яких допоможе зберегти життя та здоров’я учнів, пропонується введення 0,5 години основ безпеки життєдіяльності за рахунок варіативної частини навчального плану з використанням навчальної програми, рекомендованої Міністерством освіти і науки України (лист МОН від 22.08.2001 р. №1/11-3580) – «Основи безпеки життєдіяльності: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-11 класи». – К., «Шкільний світ», 2001.
Викладання основ безпеки життєдіяльності можна проводити протягом навчального року (0,5 год) або одного семестру (1 год).
Навчання учнів повинно здійснюватися тільки за підручниками і посібниками, що мають відповідний гриф Міністерства освіти та науки України.


В.о. директора                                                                                             Г.Г.Свінних


Фука М.М.

Про організацію вивчення курсу «Основи здоров’я» у 2013-2014 навчальному році.

Лист Міністерства освіти і науки України від 01.07.2014 р. №1/9-343 «Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах і вивчення  базових дисциплін в основній школі »
http://www.mon.gov.ua/ru/about-ministry/normative/2604-
Лист Міністерства №1/9-385 від 30.07.2014 "Методичні рекомендації для проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань: уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами та поведінки у надзвичайній ситуації"
http://www.mon.gov.ua/ru/about ministry/normative/2670-